Bilia Topoli Enej

Золоті луги

Ведуть у небокрай.

І сумно навкруги.

Тополя, тополя похилилася.

Там старі батьки

Заплакані стоять.

Прощати було їм сина,

А він героєм став.

Молодий юнак,

Молодий козак.



Там, біля тополі калина росте,

Мамині очі чекають тебе.

Сива у розпачі плаче,

Сина все чекає, -14



Та в Бога вже його душа.

"Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,

За правду і долю нових поколінь.

За тих, хто у морі далеко

І крилами лелеки повернуться живі".