Олег Гаврилюк - Лелека

В небесах далеких, золоте віконце,
Мається лелека, все шукає сонця!
Та його схопила чорнобрива хмара,
Намочила крила тай невідпускала.

Приспів
Зібралась далеко - аж душа холонить,
Залиша лелеку у своїм полоні
Завмирає серце щей тремтить від болю
Полетиш до сонця та зустрінеш долю
Завмирає серце щей тремтить від болю
Полетиш до сонця тай зустрінеш долю
==============
Я благаю хмару відпустити птаха,
Хай летить додому зоряний невдаха.
Та жалю немає в хмари до лелеки,
Забирає птаха у краї далекі.

Приспів
Зібралась далеко - аж душа холонить,
Залиша лелеку у св оїм полоні
Завмирає серце щей тремтить від болю
Полетиш до сонця та зустрінеш долю
Завмирає серце щей тремтить від болю
Полетиш до сонця тай зустрінеш долю